Мар’ян Маринюк: "Через фінансову скруту доводилось ночами підробляти таксистом"
Розставання «кардиналівців» з Маринюком та Дєнюжкіним викликало масу неоднозначних емоцій та здивувань. Як? З якої причини? Чому саме перед плей-офф? Для тих, хто підзабув, нагадаємо: 6 квітня з’явилася новина, що двоє основних гравців Кардиналу розірвали контракт з клубом і стали вільними агентами. Пізніше визначилась і причина - довготривалі заборгованості.
Раніше ми вже спілкувалися с цього приводу з президентом рівнян Володимиром Валявкою та тренером Сергієм Піддубним, які оцінили вчинок футзалістів як демарш та дезертирство. Зараз же прийшов час послухати одного з двох гравців - Мар’яна Маринюка.
- Всі проблеми впиралися в фінанси: клуб мав чималі заборгованості перед гравцями. Особисто в мене заборгованості були з жовтня минулого року, - каже Маринюк. - Ще в січні ми говорили з Володимиром Валявкою на цю тему. Також ми просили президента відпустити нас вільними агентами, якщо клуб не може виплачувати зарплатню. Тобто, в разі надання статусу вільних агентів ми б не претендували на борги. Але Володимир Ярославович сказав: клуб не збирається відпускати нас просто так, і якщо нами зацікавиться інша команда, мова йтиметься лише про трансфер.
А зараз, весною, ми телефоном зв’язалися з віце-президентом Кардиналу (Михайлом Кондратюком. - прим. авт.) та просили видати хоча б одну зарплатню...
- Недавно президент Кардиналу казав, що сам чекав дзвінка від вас чи Дєнюжкіна, щоб особисто вирішити всі питання...
- Ми порахували, що клуб був поставлений до відома (дзвінком то Кондратюка), і керівництво мало вже приймати рішення: або наші умови приймаються, або будемо розходитись. Що ж, нажаль, клуб не зміг (чи не захотів) піти нам на зустріч, тому довелось припиняти співпрацю.
Хоча в тому ж інтерв’ю президент каже, що ми влаштували демарш, і що були просто вигнані з команди через порушення дисципліни. Але в клубі знали про проблему і наші наміри, тому мали приймати відповідні рішення. Тому ми і не вважали за потрібне дзвонити до Валявки. Керівництво мало щось вирішити між собою і дати нам якусь відповідь.
- Взимку ви мали якісь конкретні варіанти, щоб змінити клуб?
- Ні, ми просто обговорювали можливі способи виходу із ситуації. Якби ми отримали статус вільних агентів, могли шукати нову команду. Але нам сказали: можливий лише повноцінний трансфер, просто так ніхто нікого відпускати не буде. На цьому все і закінчилось: ні зарплатні, ні змін.
Але час йшов, життя вимагало грошей, тому доводилось навіть шукати підробіток. Викручувався за рахунок того, що по ночам підробляв тактистом. До третьої-четвертої ранку таксував, потім приїздив додому і спав, а на 12-ту дня йшов на тренування.
- Ви попереджували Сергія Піддубного про такий можливий розвиток подій?
- Зимою, перед нашою розмовою з Валявкою, ми спілкувалися про це з тренером. Він говорив, щоб ми поки почекали, а цю справу він візьме на себе. Але, наскільки мені відомо, Сергій Олександрович так і не поговорив з президентом, тому ми самі почали діяти. На цей раз, весною, вже не ставили до відома головного тренера і розмовляли напряму з віце-президентом.
Звичайно, шкода, що так сталося загалом. Але довелося попрощатися з Кардиналом-Рівне. Окремо хотілось би подякувати вболівальникам, які при будь-яких обставинах підтримували команду і вдома, і в гостях. Далеко не кожен клуб має таких класних фанатів, про яких залишилися лише теплі спогади.