Ексклюзив. Максим Павленко: «Віддати капітанську пов’язку Кордобі - моє рішення»

- Максиме Михайловичу, коли вляглися емоції після поразки в Суперкубку України (2:8 від Локомотиву), які висновки ви зробили для себе як тренер?

- Коли ми переглянули матч в запису, то наочно побачили, як не треба грати в захисті. Локомотив здебільшого забивав нам не після комбінацій, а в результаті наших численних помилок. Були проблеми як з індивідуальною боротьбою, так і позиційним розташуванням. Також десь не врятували голкіпери... В результаті майже кожний момент біля наших воріт перетворювався в гол.

- Відразу після матчу в Харкові ви сказали, що вам не вдалося повністю достукатися до гравців. Наскільки я розумію, це в першу чергу стосувалося самовіддачі при грі в обороні?

- Так, у Енергії не було стовідсоткової самовіддачі. Тому і захист був ненадійним. Але тепер ми бачимо, над чим треба працювати і як рухатись далі.

- Якби вам дали можливість переграти матч за Суперкубок, чи змінили б ви якісь тренерські рішення щодо тактики чи стратегії ведення матчу?

- Ні, тому що гра вийшла саме такою, до якої готувалася команда. Ми очікували немало гострих стандартів, під час яких треба бути уважним та не програвати боротьбу. Також акцентували увагу на грі біля своїх воріт, щоб не дати супернику можливості створювати контратаки. В принципі, у Локомотива їх вийшло небагато, але траплялися інші епізоди, де Енергія виглядала як новачок-першачок.

Тому, якби ми повторно відіграли цей матч, я би нічого не змінив. Хочеться, щоб команда по-іншому відносилась до своїх обов’язків і була більш дисциплінованою та відповідальною.

- Після того, як ви стали одноосібним керманичем Енергії, вам важко бути граючим тренером? Не виникає бажання керувати підопічними з лави запасних?

- Звичайно, легше керувати грою з лави. І це правильніше. Але ще знаходяться сили допомогти команді в якості гравця. Тому докладу всі зусилля як футзаліст і як тренер, щоб Енергія якомога швидше стала сильною та конкурентоспроможною командою.

- Четвірки, які ми побачили в Суперкубку, вже сформовані остаточно чи склад очікують експерименти?

- Такі варіанти четвірок ви вже ніколи не побачите. Я сподіваюсь, що нам вдасться долучити до команди ще кілька молодих гравців, які забезпечать конкуренцію. Тому ротація складу буде постійною.

- В першій зустрічі сезону Енергію на поле вивів Роман Кордоба. Рішення віддати йому капітанську пов’язку - ваше чи загальнокомандне?

- Це моє особисте рішення. Мені подобаються не лише його ігрові якості, а й людські риси. Тому я попросив його стати капітаном. Чесно кажучи, хотілося б, щоб Роман повернувся до збірної України, в майбутньому забравши з собою ще декількох гравців Енергії.

- Літом команда поповнилась екс-гравцем Енергії Андрієм Федюком. Як виникла ідея запросити Андрія і чи важко було його реанімувати для виступів в Екстра-лізі?

- Майже два роки Андрій не грав у вищій лізі, але я слідкував за ним. Федюк має колосальний досвід виступів на такому рівні, і він завжди працює на максимумі можливостей. Я знаю, що це справжній боєць, який здатний повноцінно відіграти в захисті і підключитися до атаки. Тому без вагань запросив його в команду.

- Чим привернув вашу увагу Віталій Багряк?

- Віталій пройшов з нами всі збори, і в мене не виникало претензій щодо його відношення до справи. Добре попрацювавши в міжсезоння і показавши непогані результати на Кубку Свободи в Хмельницькому, Багряк заслужив місце в складі.

- Чому в заявку Енергії на сезон не потрапили Сергій Тригубець та Юрій Когут, які від самого початку нового сезону тренувалися з вашою командою?

- Так, вони працювали з нами, але сьогодні фінансові можливості Енергії дуже обмежені. Я залюбки працював би з ними, але хлопці вибрали інший шлях, і мені залишається лише побажати їм успіху.

- Така ж ситуація виникла і з Віктором Цоєм, який перебував у вас на перегляді? Чи він просто не підійшов Енергії?

- Кожна людина обирає свій шлях. Він міг приєднатися до Енергії, але вчинив інакше. Хоча мені здається, що Віктор мав би хороші перспективи у Львові. Але знову ж фінанси чи інші чинники вплинули на його рішення. Що ж, час покаже, хто був правий.