Сергій Піддубний: "Команду лихоманило. І гол Павленка поставив крапку в наших муках"

- Сергій Олександрович, останнім часом з’являлось дуже багато новин, що ви та інші футболісти вже заявлені за інші футбольні та фут зальні клуби. Це означає, що з Кардинало-Рівне все покінчено остаточно?

- Ні в якому разі! Я навіть не можу уявити, щоб кудись повноцінно перейти і кинути Кардинал. Так, мене заявили за Колос, але це ніяк не перетинається з футзалом. Там мене знають і часто просять допомогти, коли є можливість. Так було і в минулі роки. Але на великий футбол загалом не перемикаюся, і не можна говорити про якийсь повноцінний перехід. Поки що я залишаюся тренером футзального клубу Кардинал-Рівне.

Про наших гравців і інших клубах я теж бачив повідомлення. Але ніхто нікуди офіційно не переходить, Кардинал-Рівне поки існує, і всі футболісти чекають до останнього. А щодо Фаренюка, то він просто вчиться в Сумах, тому мав повне право допомогти СумДУ в чемпіонаті серед студентів. У Волянюка, наприклад, виникла можливість пограти за Херсон лише в турнірі в Кривому Розі. Це добре, що у хлопців є ігрова практика.

- Вам не спадало на думку зараз щось змінити саме в футзальній кар’єрі?

- Теоретично я міг би спокійно знайти інший клуб, адже пропозиції знайшлися. Але ми домовилися чекати до останнього, адже всім хочеться одного - аби Кардинал-Рівне продовжив жити.

- Після прес-конференції разом з Валявкою та Кондратюком виникли хоч якісь промені надії? Може, якісь слухи чи звернення на рахунок допомоги клубу?

- Володимир Валявка хотів, щоб йому хтось допомагав фінансувати клуб - чи то міська, чи то обласна влада, як то колись обіцялось чиновниками. Тому що кожний рік тягнути фінансування було все важче і важче... А цього року був ще і неприємний епізод з Дєнюжкіним та Маринюком, що теж вплинуло на президента. Тому Володимир Ярославович і пішов на такий радикальний вчинок, пояснюючи це втратою мотивації.

Але це не означає, що він хоче повністю відійти від футзалу та команди. Зараз ми шукаємо ще одного спонсора, і якщо такий інвестор знайдеться, Валявка теж буде фінансувати клуб. Все це має вирішитись в кінці травня, тому всі ми чекаємо, ніхто нікуди не йде.

- Валявка казав, що стомився від відсутності високих результатів в клубі. Вам, як тренеру, він казав, що Кардинал-Рівне врятують лише медалі чи Кубок України?

- Президент команди завжди хоче бачити нормальний результат, і про це треба пам’ятати без лишніх розмов. Але цього року не все складалося на користь Кардиналу. Якщо дивитися суто по якості гри, то ми могли конкурувати за місця в трійці. Та спорт тим і цікавий - всі хочуть виграти, і спрогнозувати щось в даній ситуації - просто неможливо.

Тим паче у нас був не самий кращий жереб, як в плей-офф Екстра-ліги, так і в Кубку України - і там, і там ми билися з Енергією. Я вважаю, що то було протистояння двох рівних команд, де один мав бути переможеним.

- Могли повірити, коли вдома у другому матчі плей-офф Кардинал пропустив від Павленка на 40-й хвилині?

- З Енергією у нас було багато матчів, коли львів’яни рятувалися на останніх хвилинах. Більшість за таких «рятівних» голів забивалося після гарних комбінацій та вивірених пасів. Але цього разу це більше була випадковість. Хоча те, що Павленко стояв саме там - це як раз його майстерність та гольове чуття. Але загалом такий сценарій і сам відскок м’яча ніхто продумати не міг.

Та пізніше, коли емоції вже вляглися і вдалося щось проаналізувати, я зрозумів: так мало бути. Це була крапка в наших муках. Кардинал просто не міг далі грати на належному рівні і чогось досягати. І про саму гру я не говорю - в другому таймі домашнього матчу ми мали забивати Енергії п’ять голів. Але загалом, якщо згадувати сам сезон, то так мало бути. Адже команда переживала складні часи (пішли ключові гравці, впливали фінансові проблеми), і Кардинал просто лихоманило.

- Які помилки чи рішення були ключовими протягом сезону, і що завадило посісти вищі місця?

- По-перше - вплив фінансового питання. Гравці мають бути спокійні за своє становище та мотивовані. Цього не було. По-друге, у нас не було можливості застосовувати систему штрафів при покараннях. По-третє - брак майстерності вищого класу. Скажемо так, гравці були не настільки кваліфіковані, щоб вирішувати складні задачі у відповідальний момент. Звідси і багато нереалізованих моментів. Якщо в минулому сезону у нас були такі виконавці як Тригубець, Бондарь та Чернієнко, то нинішні футболісти тільки рухаються до такого рівня. Ті ж самі Кручок, Фаренюк, Ситник потихеньку рухались до такої мети, але часу все-таки пройшло недостатньо. Я вважаю, що треба поваритися ще мінімум рік в Екстра-лізі, аби дорости до рівня того ж Бондаря.

Також не можу не згадати моменти, де ми втрачали очки не зовсім справедливо. Та ж гра зі Спортлідером, де ми за чотири секунди до сирени вигравали 5:4, але арбітр поставив примарний пенальті. В результаті - нічия 5:5, і ми втрачаємо два очки. А додай нам ці два пункти, і ми вже б посіли третє місце.

Але це все із серії «якби». Загалом же сталося, як мало бути. Якщо Кардинал думав засіхати на медалі чемпіонату, то треба було вигравати і в регулярній частині в того ж Урагана і Спортлідера, а також в плей-офф у Енергії. І тут вже впливають мої недопрацювання, командні промахи і т.д. Тому всю відповідальність можу взяти на себе і визнати: більшість залежало все-таки від мене.